FANDOM


Основна стаття: Схований Щоденник (Цикл)


День 1: "Патриція Танніс, радник корпорації Даль з науки, День перший на планеті Пандора. Моє начальство направило мене до цього сектору, що я знайшла ознаки залишених прибульцями технологій, подібних до виявлених нашим конкурентом – корпорацією Атлас – у руїнах на Прометеї. Більшість вважає, що саме завдяки цим технологіям вони і змогли стати такими неймовірно потужними. Ймовірність існування подібної знахідки на такому камені, як цей, астрономічно мала, проте, ті, хто платить мені  зарплату, вважають це достатньою підставою аби марнувати мої багаті таланти. Я пробула тут тільки три години, але вже повірила, що ця планета зведе мене в могилу. Науковці не ганяються за міфами та легендами".

День 43: "День сорок третій на планеті Пандора, чи принаймні, мені здається, що пробула тут вже сорок три дні. Дуже важко звикнути до зміни дня та ночі тут. День обертання планети навколо своєї осі триває більше 90 годин. Люди, які населяють цю солону грудку бруду, так само неосвідчені, як і будь-де у галактиці. Коли я намагаюсь у науковий спосіб дізнатись про Хранилище, у відповідь отримую тупі дитячі віршики, або ж побрехеньки роззяви про чоловіка, який знав одного чоловіка, який знав одного чоловіка. Потім вони впадають у ступор, і мені майже видається, що люди або п’яні, або в них відмирає мозок, і вони вже не розуміють, що я все-іще перед ними. Якби я вірила у Пекло, то може обміркувала, чим воно схоже на Пандору. Як іронічно, адже подібне вірування поставить мене врівень із цими неандертальцями".

День 76: "Сьогодні сімдесят шостий день. Я прокинулась, сподіваючись, що мені просто знову наснився страшний сон. Сьогодні, трохи раніше, ми витратили більше 36 годин переносячи наш табір до місця розкопок, коли на нас накинулась місцева фауна, яка зголодніла, вийшовши із сплячки. Половину людей з’їли заживо, чи роздерли скаґи. Я вижила, сховавшись під свого колегу, якого пожирали наді мною. Його звали Карлом. Мої емоції… притупились і я не оплакувала жодного із них. Треба відзначити, що насправді, єдине, що я відчула – радість. Радість, бо його крісло було зручнішим за моє! І я забрала його собі. Лише тоді помітила, що каміння на місці розкопок випромінює якесь світло…"

День 119: День сто дев’ятнадцять. Майже годину я просиділа у душі обливаючись слізьми. Що досить цікаво, адже у нас уже кілька днів уже не було води. Своє поступове занурення у божевілля пов’язую із зменшенням кількості людей на місці розкопок. Досліджуючи символи та сяючі візерунки ми зрештою отримали ймовірне підтвердження існування інопланетного життя, яке побувало тут, на Пандорі. Але святкування це самотнє, адже залишилось тільки двоє моїх колег, а ця товстуха, Чімей, мені не дуже подобається. Мені казали, що наукове відкриття вимагає пожертви, але досі я не розуміла значення цього виразу".

День 172: "День сто сімдесят другий. Сьогодні товстуху Чімей придавило під уламком руїни. Вона померла… не одразу і захлинаючись рідинами та жовчю благала позбавити її страждань. Я намагалась отримувати задоволення від спілкування, вдавала, що ми ведемо розмову, бо розуміла, що це буде остання у невизначеному майбутньому. А коли зрештою я все-таки її задушила, щоб далі продовжувати дослідження, можу сказати, що вона пожалкувала з того рішення. Скаґи чекали на такий харч уже якийсь час, тож цього вечора голодними вони не залишаться".

День 224: "Патриція Танніс, головний радник корпорації Даль з науки, день двісті двадцять четвертий. Єдине спілкування в мене тепер – тільки із цим ЕХО-записником. У нас розвинулись стосунки. В одні цикли він спить зі мною, в інші я змушую його ночувати надворі, а не в моєму наметі! Мої зникаючі здібності відрізнити логіку від божевілля стають надто обтяжливими. В перервах між суперечками із записником я перекладала деякі Ерідіанські тексти. Поки я спала, він кудись виходив на кілька годин – я чула я ти скрадався! Кажучи пафосно, ці Еридіанські тексти розкривають класове суспільство, яке одночасно здатне на лідерство та на озброєні конфлікти".

День 321: "Триста двадцять перший день. Останніми днями при роботі більшість часу у мене минає за розмовами із людьми, яких насправді нема. Два дні тому я пояснювала свої матері, як перекладацька програма, яку я писала, дійсно стане в нагоді для розуміння, про що йдеться у всіх цих Еридіанських текстах, які я намагаюсь розшифрувати. Для початку – моя мати ніколи не цікавилась наукою, і померла шістнадцять років тому. Я не впевнена, чи дійшла я до межі неповернення, але завдяки моїй впертості, яку, до речі, отримала від матері, буду терпіти її, допоки не знайду те Хранилище, або ж доведу себе до сказу та взагалі забуду, навіщо займаюсь цією справою".

День 457: "Як це захоплююче, думаю, щоб відсвяткувати, можна роздягнутись та побігати навколо голяка, але через страх, що хтось може підглядати, зроблю цю в сутінки. Перед тим, як перевантажились та розплавились чотири 13-кубітні процесори мого комп’ютера, програма змогла розшифрувати трохи більше, ніж можна було зрозуміти раніше. На ремонт піде декілька днів, але в мене вийшла знайти багато згадок про подію, яка повторюється кожні 200 років. Повторюється багато разів із символом, який нагадує «V» у кружечку. Можливо це і є Vault-Хранилище, або щось із ним трапляється кожні 200 років. Сьогодні на вечерю? Засмажу яєчню".

День 481: "День чотириста вісімдесят перший. Це правда. Все це правда. І моя програма це зробила. Програма. Програма… Тепер я впевнена, що Хранилище десь тут, а той символ стосується його відкривання! Я двічі, тричі перевірила свою знахідку і все тепер сходиться. Схоже, неймовірні зусилля були докладені, щоб захистити Хранилище, але кожні 200 років його можна відкрити. Самий вміст Хранилища має бути неймовірно цінним. Може навіть краще, за технології Атласу. Та поки я нікому не можу розкривати цю інформацію. Якщо я помиляюсь, то це все. А якщо ні – прийдуть «костюмчики» та заберуть усе. Маю сама знайти те хранилище. Знайти. Знайти… "(«хранилище» у субтитрах насправді не власна назва, хоча і має бути)

День 493: "День чотириста дев’яносто три. Сьогодні корпорація Даль закрила тут, на Пандорі, свої операції з видобування корисних копалин. Гадаю, вони збожеволіли. Чи, принаймні, той, хто приймає рішення, збожеволів. Видобування ерідію на цій планеті було неймовірно прибутковим і фінансувало мій проект! Особливо рентабельно, зваживши як дешево коштувала робочі сила. Мені цікаво, що ж вони зроблять з усіма каторжанами, які працювали на їхніх шахтах та нічого з цього не отримували. Цікаво, чи стане хтось із них мені другом… Що? Чому ти завжди ревнуєш, коли я знаходжу нових друзів. Все, я тебе вимикаю".

День 578: "День п’ятсот сімдесят вісім. Я не спала три дні. Я з’їла… шість жуків за алфавітом, починаючи із carabus auronitens та закінчуючи десертом із tetrix undulata. Інформація отримана із автоматичного дешифратора дозволила мені наблизитись до виявлення місця знаходження цієї «події» - під подією я вважаю розкриття Хранилища. ЕХО-записник та я більше не разом. Але я бажаю йому найкращого і ми залишились друзями, щоб я могла продовжувати запис цих повідомлень. Він погодився, адже нам потрібно довести нашу справу до кінця та задокументувати цей активний пошук міфічного Хранилища. Воно не міф. Воно справжнє".

День 616: "День шістсот шістнадцять. Іноді в мене виникає бажання, щоб я ніколи не отримувала цього призначення та ніколи не прилітала на Пандору. Даль попросили мене піти. В повідомленні сказано, що час йти. Всі поїхали – окрім злочинців, яких вони випустили. Вони не будуть мені друзями. Тож я вирішила полетіти, як і наказували Даль. Але тоді… я щось знайшла. Мені знається це ключ до Хранилища! Це доводить його справжність, і що Хранилище тут, на Пандорі, і воно може стати моїм! Також я з’ясувала, що за моїми підрахунками, ми наближаємось до двохсотої річниці останнього відкриття Хранилища – приблизно у це півріччя. Якщо поїду зараз, не встигну повернутись. Я залишаюсь. Може хтось із каторжан стане мені другом".

День 653: "День шістсот п’ятдесят три. Сьогодні мій день народження. Незліченну кількість часу я пробула сама. Цього ранку один із злочинців випадково прийшов до мого табору і я дозволила йому роздивитись навколо, перш ніж кілька раз вистрілила у спину. Одразу мене переповнило почуття жалю через вчинене, адже будь-який контакт із людиною, байдуже наскільки незручний, став би приємністю. Я вирішила, що його звали Леслі, він пережив важке дитинство, у якому люди дражнились із його дівочого імені, й зрештою, ці знущання довели Леслі до життя у злочині та розпусті. На його заду було татуювання, яке могло нагадувати ім’я «Патріція». А може тату мені привиділось. Пережитий досвід змусив мене перемістити знайдений шматок ключа від Хранилища у надійне місце. Тож я віддала його Шизанутому Ерлу. Він не божевільний. Просто людей не любить. Ключ буду в безпеці із ним… Також я віддала йому свою спідню білизну".

День 684: "День шістсот вісімдесят чотири. Схоже, я більше не можу залишати табір. Я зібрала усю інформацію, необхідну для знаходження Хранилища, але під час кожної спроби перетнути межу мого поселення, мене охоплює жах та миттєве заціпеніння. Думаю, в мене розвинувся якийсь психоз. Щоб то не було, я в’язень моєї власної в’язниці й нічого не зможу знайти без допомоги ззовні. Треба розвідати, чи не згодиться хто-небудь на цьому камені мені допомогти. Можливо вийде надіслати повідомлення за межі планети, щоб принадити Шукачів Хранилищв. Я не проти якогось товариства".

День 718: "День сімсот. Вісімнадцять. Сьогодні я прокинулась за межею табору. Не знаю, як я там опинилась, та схоже, я подолала свою нездатність вийти. Це мій останній запис, перш ніж я розкидаю записи ЕХО наскільки зможу далеко. Очевидно, що мій ЕХО-записник збожеволів, і якщо не бути обачною, я теж можу з’їхати з глузду. Як позбудусь цього дволикого записника, повернусь сюди і буду продовжувати дослідження. Це Патріція Танніс, кінець зв’язку".

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі